Доступність приміщень для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення в Україні

Терещук Юлія Олександрівна

+380509811395
nadezhn.partner@gmail.com

Доступність середовища для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення є важливим показником соціальної інтеграції та рівності. Це питання є актуальним в Україні, оскільки доступність приміщень і громадських місць досі залишається обмеженою. Міжнародні стандарти та національні закони встановлюють чіткі вимоги до забезпечення безперешкодного доступу до будівель, інфраструктури та послуг для всіх категорій населення.

Ця стаття має на меті проаналізувати існуючий стан доступності приміщень в Україні для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, оцінити основні проблеми та перешкоди, а також запропонувати рекомендації для їх подолання.

Стан доступності приміщень в Україні

Україна досягла певного прогресу у створенні доступного середовища, проте значна частина будівель і споруд досі не відповідає вимогам інклюзивності. Законодавчо питання доступності регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» та державними будівельними нормами (ДБН), зокрема, ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».

Проблеми з доступністю

Недостатня кількість пандусів

Значна частина будівель в Україні не має належно обладнаних пандусів або підйомників. За стандартами, пандуси повинні мати правильний кут нахилу та поручні з обох сторін. Часто вони є надто круті або занадто вузькі, що робить їх небезпечними і незручними.

Відсутність адаптованих санітарних приміщень

У багатьох громадських закладах, таких як кафе, магазини, адміністративні будівлі, туалети не обладнані для людей з інвалідністю. Адаптовані санвузли повинні мати достатній простір для пересування на візку, поручні для підтримки, а також елементи, зручні для маломобільних осіб.

Недоступні ліфти та підйомні платформи

Доступність приміщень, що знаходяться на вищих поверхах, є значною проблемою. Часто ліфти або відсутні, або не обладнані для людей на інвалідних візках. Крім того, кнопки у ліфтах мають бути на рівні, зручному для людини у візку, а також містити шрифти Брайля для осіб із порушенням зору.

Складність навігації та відсутність візуальної інформації

Відсутність навігаційних табличок, шрифтів Брайля та тактильних підказок суттєво ускладнює пересування для людей з вадами зору.

Недостатнє фінансування та контроль за реалізацією інклюзивних проектів

Фінансування проектів для забезпечення доступності є обмеженим, а контроль за їх реалізацією – недостатнім.

Огляд законодавства та міжнародних стандартів

В Україні існує законодавча база, що регулює питання доступності, однак її реалізація на практиці має свої труднощі. Основні документи, що визначають нормативні вимоги до доступності:

• Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю – ратифікована Україною у 2010 році, вимагає створення умов для забезпечення рівного доступу осіб з інвалідністю до інфраструктури.
• Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» – встановлює вимоги до адаптації об’єктів громадського користування для людей з інвалідністю.
• ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» – документ, що визначає архітектурні та інженерні вимоги для створення доступних об’єктів.

Європейські країни, такі як Німеччина, Швеція та Нідерланди, мають багаторічний досвід у сфері інклюзивного дизайну і можуть слугувати прикладом для України.

Для покращення ситуації з доступністю в Україні експерти рекомендують наступні заходи:

Запровадження програм фінансування адаптації будівель

Державне фінансування та грантові програми для малого та середнього бізнесу можуть сприяти модернізації інфраструктури.

Підвищення рівня контролю за виконанням будівельних норм

Регулярний контроль за дотриманням стандартів доступності та притягнення до відповідальності за їх невиконання стимулюватимуть забудовників та власників приміщень виконувати вимоги.

Освітні програми для архітекторів та будівельників

Проведення навчальних курсів та семінарів для спеціалістів, що займаються проєктуванням і будівництвом, сприятиме кращому розумінню потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп.

Впровадження інклюзивного дизайну на стадії планування

Важливо закладати принципи інклюзивного дизайну на етапі проектування будівель, а не вносити зміни постфактум.

Інформаційні кампанії для населення

Підвищення обізнаності громадськості про необхідність інклюзивності допоможе створити толерантне суспільство, готове приймати та підтримувати осіб з інвалідністю.

Забезпечення доступності приміщень для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення в Україні є важливим кроком до створення інклюзивного суспільства. Хоча законодавчо питання доступності закріплене, на практиці воно потребує покращень та чіткішого виконання.

Інвестиції в інклюзивність, належне фінансування та контроль, а також просвітницькі заходи сприятимуть створенню доступного та комфортного середовища для всіх.